Така Україна не гідна проводити Євро 2012.
Шановні друзі!
Чи подобається вам те, що відбувається з нашою країною? Чи є чим пишатися нам з вами? Чим ми будемо хвалитися, коли знайомитимемо гостей із сучасною Україною?
Влада будує стадіони, але хїба лише вони створюють обличчя країни? Як примусити наших можнвладців прислухатися до власного народу? І чи можливо це без застосування вил? Що можна запропонувати окрім Майдану, страйків та пікетування?
Питання це турбує не тільки нас. Голос розуму – це не той інструмент, який може вплинути на українських можновладців. Вони – люди примітивні, тому і розуміють тільки примітивні аргументи – гроші та страх. Ну, грошей у нас немає, а от щодо страху...
Кого боїться наша влада? Ми знаємо принаймі двох людей, перед якими ця братва ходить на цирлах. Це – Путін та Платіні. І якщо перший, зрозуміло, до нас із вами теж не прислухатиметься, то достукатися до другого – не така вже безнадійна справа.
Наприклад – в Україні шириться епідемія СНІД та туберкульозу. Грошей на боротьбу з ними немає, зате є гроші на побудову стадіонів. Виникає питання – чи можна запрошувати спортсменів та уболівальників у країну, де буяють смертельні хвороби? Звучить переконливо, чи не так?
Або ж – чи можна проводити Євро у країні, де придушують свободу слова, згортають демократію та свободи? Чи не призведе це до повтору Олімпіади-36 у гітлерівській Німеччині, яка надала міжнародний авторитет Гітлеру?
Подібних аргументів можна знайти не один десяток – особливо якщо за це візьмуться громадські організації, що опікуються відповідними проблемами – екологією, демократією, медициною, культурою тощо.
Отже ми пропонуємо об’єднати зусилля усіх небайдужих для того, щоб поінформувати керівництво УЄФА про реальний стан справ в Україні – свободу слова, демократію, екологію, стан державних фінансів, соціальну напругу. Нехай європейські футбольні керманичі знають, що влада свідомо перетворює Україну на вигрібну яму і визначаться – чи варто запрошувати пірнати до неї гостей з усієї Європи. Якщо влада не хоче чути нас – хай почує футбольну Європу.
Ну а перед керівництвом нашої країни ми поставимо питання руба:
Така Україна не гідна проводити Євро 2012. Шановні друзі! Чи подобається вам те, що відбувається з нашою країною? Чи є чим пишатися нам з вами? Чим ми будемо хвалитися, коли знайомитимемо гостей із сучасною Україною? Влада будує стадіони, але хїба лише вони створюють обличчя країни? Як примусити наших можнвладців прислухатися до власного народу? І чи можливо це без застосування вил? Що можна запропонувати окрім Майдану, страйків та пікетування? Питання це турбує не тільки нас. Голос розуму – це не той інструмент, який може вплинути на українських можновладців. Вони – люди примітивні, тому і розуміють тільки примітивні аргументи – гроші та страх. Ну, грошей у нас немає, а от щодо страху... Кого боїться наша влада? Ми знаємо принаймі двох людей, перед якими ця братва ходить на цирлах. Це – Путін та Платіні. І якщо перший, зрозуміло, до нас із вами теж не прислухатиметься, то достукатися до другого – не така вже безнадійна справа. Наприклад – в Україні шириться епідемія СНІД та туберкульозу. Грошей на боротьбу з ними немає, зате є гроші на побудову стадіонів. Виникає питання – чи можна запрошувати спортсменів та уболівальників у країну, де буяють смертельні хвороби? Звучить переконливо, чи не так? Або ж – чи можна проводити Євро у країні, де придушують свободу слова, згортають демократію та свободи? Чи не призведе це до повтору Олімпіади-36 у гітлерівській Німеччині, яка надала міжнародний авторитет Гітлеру? Подібних аргументів можна знайти не один десяток – особливо якщо за це візьмуться громадські організації, що опікуються відповідними проблемами – екологією, демократією, медициною, культурою тощо. Отже ми пропонуємо об’єднати зусилля усіх небайдужих для того, щоб поінформувати керівництво УЄФА про реальний стан справ в Україні – свободу слова, демократію, екологію, стан державних фінансів, соціальну напругу. Нехай європейські футбольні керманичі знають, що влада свідомо перетворює Україну на вигрібну яму і визначаться – чи варто запрошувати пірнати до неї гостей з усієї Європи. Якщо влада не хоче чути нас – хай почує футбольну Європу. Ну а перед керівництвом нашої країни ми поставимо питання руба: Або вони повертаються на шлях демократичного розвитку і діалогу із суспільством; Або Євро 2012 в Україні не відбудеться. Принаймні ми зробимо для цього все можливе. Хтось заперечить: шансів відмінити Євро в Україні не так багато. Але йдеться не про відміну, а про примус до діалогу. Тиск від міжнародних організацій, а особливо від УЄФА для наших керманичів є переконливим аргументом. Крім того вони націлилился на Олімпіаду – а це означає, що важелі впливу залишаться навіть після Євро. Як перший крок на шляху до встановлення діалогу з українською владою ми пропонуємо скласти керівництву УЄФА відкритого листа, в якому поінформувати про реальний стан справ та перспективи країни – як футбольні, так і соціально-політичні. Нехай очільники європейського футболу вибирають – чи прикривати власним іменем злочини української влади, чи використати свій вплив для того, щоб припинити владну сваволю, зняти соціальну напругу і провести чемпіонат у спокійній і демократичній Україні. Але разом написати листа – це не просто поставити підписи під готовим документом. Ми провели невеличкий моніторинг стану справ у різних вимірах українського життя і пропонуємо вам долучитися до його поглиблення і розширення. Проект листа поділений на розділи за основними темами: футбол, безпека, екологія, культура і т. інше. Ми пропонуємо всім долучитися до наповнення цих розділів фактами та експертними оцінками – тоді наше звернення матиме ґрунт під ногам та авторитет, який дорівнюватиме сукупному авторитету авторів. Окремо запрошуємо до співпраці тих, хто вже встиг постраждати безпосередньо від процесу підготовки до чемпіонату – побитих і зневажених екологів, оборонців дитячих спорткомплексів, захисників тварин. Долучайтеся як дописами, так і посиланнями на відео чи аудіо матеріали. Основною вагою нашого звернення повинні стати факти. Бо вони, як відомо – найвпертіша у світі річ. Багато хто вже звертався до УЄФА, щоб звернути їхню увагу на неподобства, які чиняться в Україні заради футболу, проте відповідь, яку вони отримували, можна висловити приблизно так: „УЄФА не має відношення до цих питань”. Саме тому і виникла пропозиція об’єднати зусилля і підключити міжнародні організації та громадськість – так ми унеможливимо відписки і примусимо розглянути питання всерйоз. Механізм створення листа – публічний, через сайт http://cultura.net.ua. Там ви знайдете ескіз з усіма посиланнями, які дозволяють перевірити факти. Там ви зможете додати аргументи до кожного розділу і підписатися. Там за вашої участі буде створено кінцевий варіант звернення. Що буде далі? Далі ми перекладемо цей лист і вручимо особисто адресатам у штаб-квартирі УЄФА. Далі будемо звертатися до інших міжнародних організацій із проханням вплинути на процес. Ну а потім, сподіваємося, почнеться суспільний діалог української влади та людей. А якщо ні – що ж, вуличні акції ніхто не відміняв. Ми не можемо проміняти Україну на футбол. Проте надія на порозуміння помирає останньою. Ескіз Відкритий лист до УЄФА Президенту УЄФА п. Мішелю Платіні Директору УЄФА з питань Євро-2012 п. Мартіну Каллену Преамбула У цій частині варто наголосити на тому, що підготовка до Євро-2012 включає не тільки питання футболу. Окреслити проблеми, які, на нашу думку, є важливими для країни, що збирається приймати представницький міжнародний форум, зокрема: Нагадати, що нехтування цими питаннями може призвести до підтримки тоталітарного та грабіжницького режиму з боку спортивної громадськості – подібно тому, як це було 1936-го під час Олімпіади у гітлерівській Німеччині. Розділ 1. ФУТБОЛ Керівництво українського футболу планує відмовитися від проведення національного чемпіонату, і тільки послідовна позиція УЄФА зупинила їх. Проте наші футбольні правителі вирішили піти в обхід і тепер планують об'єднання кубкових турнірів з Російською Федерацією. Крім того керівництвом федерації футболу було ухвалено рішення під час фінальних матчів Кубку України відмовитися від виконання національного гімну України. Хіба гідна проводити чемпіонат Європи країна, в якій керівництво федерації планує знищити національний футбол? Тяжка хвороба корупції вразила систему суддівства в українському футболі. Факти підкупу суддів не розслідуються, керівництво федерації усувається від вирішення проблеми хабарництва у суддівському корпусі. Апеляційний комітет ФФУ остаточно втратив довіру громадськості і перейняв практику своїх колег з українських судів загальної юрисдикції – телефонне право, хабарництво і нехтування законом. Розгул футбольного хуліганства погрожує не тільки українцям, але й гостям Євро. Іноземні уболівальники зі здивуванням обговорюють факти звірячих бійок і погромів, а також реакцію правоохоронців, які спокійно спостерігають за неподобствами, або ж навіть виступають їхніми зачинщиками. Фанати деяких клубів протиставляють себе національному футболу – зокрема уболівальники донецького „Шахтаря” на матчах збірної України демонстративно сидять під час виконання гімну країни. Розділ 2. БЕЗПЕКА З приводу призначення на посаду міністра внутрішніх справ пана Могильова навіть ПАРЄ висловила жаль. Причиною такої заяви стала відверта ксенофобія силового міністра. Які накази міністр-ксенофоб даватиме своїм озброєним підлеглим, коли під час Євро 2012 до України приїдуть футболісти і уболівальники різних національностей і кольорів шкіри? До чого може призвести діяльність підлеглих такого керівника, всі бачили під час подій у Харкові, де саме міліція стала організатором і головним учасником нападу на футболістів і уболівальників з іншого міста. Більшість уболівальників в Україні складає учнівська молодь. А міністром освіти в Україні є пан Табачник, про відверту ксенофобію якого публічно заявляють навіть однопартійці. Чи зважиться національно толерантна Європа прислати своїх синів на розправу вихованцям такого педагога? Не дивно, що останнім часом в Україні процвітає насильство на національній і расовій основі. Розділ 3. СНІД ТА ТУБЕРКУЛЬОЗ Як констатує ООН, епідемія СНІД в Україні досягла найнебезпечніших у Європі масштабів. Витрачаючи на підготовку до Євро 18 мільярдів доларів, держава забирає їх у хворих на СНІД та туберкульоз. Фінансування державної програми боротьби зі СНІД у 2010-му році заплановано на рівні 45,5 мільйонів доларів, але виконано лише наполовину. Крім того Україна займає перше місце в Європі за мультирезистентним туберкульозом, і ця хвороба має епідемічних характер. Бюджет 2010 року передбачив на боротьбу з цією хворобою лише 18,7 мільйонів доларів при необхідних 55,7 Чи можна запрошувати футболістів та уболівальників Європи до країни, де буяє епідемія СНІД та туберкульозу? Розділ 4. ЕКОЛОГІЯ Євро-2012 та вимоги УЄФА в Україні стали ширмою, якою прикривають відвертий екологічний бандитизм – знищення зелених зон в містах, побиття активістів-екологів, масове вбивство тварин. Влада Харкова ухвалила рішення про вирубку парку, щоб на його місті побудувати дорогу, яка нібито потрібна для Євро. Захисників зеленої зони побили спочатку невідомі молодики, а потім і міліція. У Києві нищать парк „Юність” – тут планують побудувати каток замість запланованого до знесення катку „Крижинка”, який розташований біля стадіону. Під прикриттям Євро 2012 та УЄФА хочуть знищити також унікальний екологічний комплекс Труханового острова. Заради футболу в українській столиці планують вирубати 250 гектарів зелених насаджень. Захисники тварин також б’ють на сполох. Вони вже зверталися до УЄФА з приводу масового знищення бездомних собак і котів перед Євро-2012, але ситуація не змінилася. Розділ 5. КУЛЬТУРА Культурна та історична спадщина стають жертвами футболу. Все почалося з намірів виселити інститути Академії Наук України для того, щоб побудувати об’єкти для футбольного чемпіонату. Але найбільш критична ситуація склалася у Львові. Руйнація пам’яток архітектури і культури набрала там масових масштабів і все це знов-таки прикривається гаслами підготовки міста до Євро. Отже іменем УЄФА сьогодні прикривають справжнє варварство. Розділ 6. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ Україна – одна з країн, що найбільше постраждали від всесвітньої економічної кризи. Вона не має власних грошей на інвестиції у спортивні споруди та інфраструктури для Євро. Сьогодні завдяки Євро 2012 наша країна стала найбільшим боржником у Східній Європі. І віддавати ці борги доведеться нам і нашим дітям. Ми не хочемо, щоб країна була знищена заради футболу. Державна цільова програма фінансування підготовки до Євро 2012 передбачає, що витрати складуть 18 мільярдів доларів, з них 13 мільярдів буде профінансовано за рахунок коштів платників податків та державних запозичень. Очікуваний рівень економічного ефекту за версією влади виглядає так: - сумарний податковий ефект за 2008-2010 роки – 30,163 млн. грн. (~ 3,8 млн. дол. США) - кількість постійно зайнятих осіб на рік – 68903 - кількість збережених робочих місць – 700000. Отже створення одного робочого місця на час підготовки до Євро 2012 обійдеться державі у 16 тисяч доларів США або 125 тисяч гривень. Це дорівнює сумі пенсії одного українця за десять років. Чи виправдані такі величезні витрати на підготовку? Судіть самі. На будівництві об’єктів Євро рівень відкатів (хабарів) складає 40-45% від вартості контракту. Рівень крадіжок коштів з бюджету дивує навіть звиклих до всього українців. Збитки могли бути значно меншими, але ціни завищують удвічі, безсоромно набиваючи власні кишені. Отже не дарма Україну вважають одною з найбільш корумпованих країн світу. Але після Євро 2012 пограбування бюджету не припиниться – так вищезгаданий каток „Крижинка”, який зносять заради футболу, планують відбудувати знову після завершення Євро. І знову коштом платників податків. Мусимо визнати, з фінансової точки зору Україна Євро не переживе. Розділ 7. БІЗНЕС Зазвичай проведення міжнародного спортивного форуму є стимулом для розвитку національної економіки, а особливо туристичної галузі. Але економічна політика чинної влади має на меті зосередити весь потенціал країни у руках кількох олігархів. Досвід проведення Олімпіади 1980 року у СРСР показує, що відсутність розвиненого малого бізнесу робить неможливим якісний сервіс для учасників та гостей спортивного форуму. Готелі, ресторани, система торгівлі – цим галузям протипоказана монополізація і централізації. Іноземні гості та учасники будуть неприємно вражені цінами і рівнем сервісу в Україні, а це надовго відіб’є їм бажання повертатися до нашої країни. Розділ 8. СОЦІАЛЬНА НАПРУГА Пограбування держави, яке проводиться в Україні під гаслами підготовки до Євро 2012, природним чином призвело до різкого підвищення цін, замороження соціальних виплат та зростання соціальної напруги. Але замість шукати консенсус з громадянами, влада в Україні збурює суспільство, нахабно і некомпетентно втручаючись у гуманітарну сферу – навмисне загострює питання мови, та історії, а також нацьковує одну частину країни на іншу. В результаті такої діяльності влади на порядок денний вийшла загроза територіальній цілісності України, соціальна напруга на межі виходу з під контролю, міліція все частіше застосовує силу до громадян, а суди всупереч закону намагаються забороняти акції протесту. Україна знаходиться на межі соціального вибуху, тому проводити тут першість Європи, все одно що влаштувати дискотеку на діжці з порохом, не зважаючи на те, що гніт вже догорає. Розділ 9. ДЕРЖАВНА І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА Україна все більше скочується до авторитаризму. Це визнає сьогодні більшість політичних аналітиків. Свобода слова зазнає утисків, громадянські акції забороняють через те, що це буцімто зумовить „негативне враження вищих посадових осіб іноземних держав про країну в цілому”. Як у тридцяті роки нацисти пропонували німцям гармати замість масла, українцям тепер пропонують футбол замість демократії. Підсумок У підсумку ми можемо запитати шановних Платіні та Каллена чи готові вони пожертвувати авторитетом УЄФА і спорту в цілому, наполягаючи на проведенні чемпіонату Європи в Україні, у той час, коли Італія чи Німеччина готові провести цей форум разом із Польщею чи окремо, не ризикуючи репутацією улюбленої гри мільйонів.
екологія, свобода слова, розкрадання бюджетних коштів, безпека уболівальників та футболістів, культура, епідемія СНІДу й туберкульозу тощо.
