Щоб переглянути дані по певній області, натисніть на цю область на мапі. Щоб переглянути дані по певній секції, виберіть цю секцію в меню внизу і натисність "Фільтрувати".
Ви можете собі уявити, щоб з давньоруського городища крали землю? Виявляється, у Шацьку – це буденна річ: уже три дні з літописного міста Рай, що на східній околиці селища, місцеві селяни підводами, візками вивозять землю під власні городи, клумби та й просто на дорогу. Якби хтось поцупив візок ґрунту, то це було б ще не так страшно. Проте масштаби «паломництва» наштовхують на думку про добру організацію дійства, – кажуть у підприємстві.
Міліція відмовляється приймати заяви, районна рада, яка має опікуватися схоронністю городища відповідно до договору з управлінням культури і туризму Волинської облдержадміністрації, теж ніяк не реагує.
У понеділок до Шацька приїде комісія, що визначатиме розмір збитків. Мінімальний штраф для районної ради може становити 15 мільйонів гривень.
Довідка
Літописне місто Рай уперше згадано 1158 року. Донедавна історики ідентифікували його з городищем у селі Яревище Старовижівського району. Археологічні дослідження давньоруського городища в Шацьку дали багатий матеріал: монети, давньоруські митні пломби, кераміка, персні, застібки до книг, вислі князівські печатки. Саме знахідки останніх дозволили ствердити, що літописне місто Рай розташовувалося на околицях сучасного Шацька. Розкопки цього городища – це перші повноцінні археологічні дослідження в селищі Шацьк.
Прес-центр ДП "Волинські старожитності"
Знищили пам’ятку археології
У селі Рованцях Луцького району в урочищі Гнідавська Гірка самовільними земляними роботами знищено пам’ятку археології. Власниця земельної ділянки Ірина Цицик не вважала за потрібне, аби на її ділянці провадили археологічні розкопки, хоча це передбачено Законами України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини».
Після експертизи стало зрозуміло, що ділянка містить значний археологічний матеріал і будь-які земляні роботи можна вести тільки після повноцінних розкопок. Саме це й було зазначено у висновку, який видало дочірнє підприємство «Волинські старожитності» державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАНУ. Та пані Цицик, очевидно, сподівалася, що її чоловік, який обіймає високу державну посаду, зможе відмахнутися від археологів, наче від надокучливих мух, тому без жодних розкопок на ділянці викопали під житло котлован розміром 25 на 25 метрів.
Варто сказати, що на сусідніх ділянках (із півночі та заходу) в минулому вже проводили розкопки і виявили чимало археологічного матеріалу. Зовсім поруч, за якихось 20 метрів, розташований цьогорічний розкоп. Там досліджено багатошарове поселення від часів неоліту до пізнього середньовіччя XIV–XV століть. Археологи знайшли фрагменти кераміки, кам’яні сокири, зернотерку, обсидіанові знаряддя праці. В одній ямі виявили поховання підлітка, яке містило бронзові прикраси.
Не менші знахідки обіцяв і розкоп на місці котловану. Там працівники ДП «Волинські старожитності» виявили аж шість знищених археологічних об’єктів, зібрали фрагменти кераміки раннього залізного віку, періоду ранніх слов’ян, давньоруського часу та пізнього середньовіччя. Разом з представником районної прокуратури та управління культури і туризму облдержадміністрації вони змусили зупинити земляні роботи та склали акт про порушення законодавства. У ньому зазначено, що на площі 625 квадратних метрів повністю знищено культурний шар чим завдано державі значної матеріальної шкоди. Акт передано до Луцької районної прокуратури, і тепер археологи очікують адекватних дій від правоохоронних органів.
Більше інформації про діяльність ДП «Волинські старожитності» на сайті http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru
Прес-служба ДП "Волинські старожитності" ДП НДЦ ОАСУ Інституту археології НАНУ
За матеріалами ЗІК: Приватна структура хоче прибрати до рук приміщення краєзнавчого музею у Луцьку
За словами журналістів радіостанції, до постійної комісії Волинської обласної ради з питань духовності і культури надійшло колективне звернення від працівників краєзнавчого музею з проханням допомогти.
Як йдеться у ньому, приміщення, де донедавна була Волинська торгово-промислова палата і яке перебуває на балансі краєзнавчого музею, хоче отримати комерційна приватна структура.
Довідка.
Сімнадцять років тому ентузіасти зібрали для Музею етнографії та народних промислів понад 6 тисяч унікальних та раритетних зразків. У грудні 2007 року депутати Волинської облради проголосували за відкриття в Луцьку такого музею.
За матеріалами ЗІК: Приватна структура хоче прибрати до рук приміщення краєзнавчого музею у Луцьку
За словами журналістів радіостанції, до постійної комісії Волинської обласної ради з питань духовності і культури надійшло колективне звернення від працівників краєзнавчого музею з проханням допомогти.
Як йдеться у ньому, приміщення, де донедавна була Волинська торгово-промислова палата і яке перебуває на балансі краєзнавчого музею, хоче отримати комерційна приватна структура.
Довідка.
Сімнадцять років тому ентузіасти зібрали для Музею етнографії та народних промислів понад 6 тисяч унікальних та раритетних зразків. У грудні 2007 року депутати Волинської облради проголосували за відкриття в Луцьку такого музею.
Жителів нашого міста поступово перетворюють на наркоманів, СПІДоносів і т.п. Яка може бути культура?!
Місцева влада на чолі з міським головою Сапожніковим Віктором Борисовичем хоче знищити міський дитячо-юнацький центр (ДЮЦ) (колишній будинок піонерів). Колись у ньому діяло багато дитячих гуртків (танці, гра на музичних інструментах, танці і т.п.). З початку навчального року міська рада в черговий раз скоротила фінансування цього закладу. Скорочено більше половини викладацьких ставок.
Переконаний, що до закладу збудованого за радянських часів буде застосована випробувана схема – спочатку зробити недіючим а потім приватизувати. Уже зараз приміщення ДЮЦ постійно віддається під ярмарки-розпродажі заїжджім торговцям не української національності (і не російської). Можливо це цигани, можливо азіати їх не зрозумієш. Під час цих ярмарок вони там і живуть і харчуються і користуються санвузлами.
Куди піти дітям?! А кого це цікавить?! І не дивно, що наше місто давно лідирує в області по таких негативних показниках як алкоголізм, наркоманія, СНІД і т.д. Не дуже наше місто відстає і в загальнодержавних рейтингах по цих показниках. Видно влада міста міркує, що для чого там вчитися співати і танцювати – “вколовся і зразу добре”.
Розмови про нестачу коштів – байки. Щоб лишити фінансування ДЮЦ на старому рівні достатньо половини суми виділеної бюджетом на підтримку місцевих ЗМІ. Це кошти на саморекламу у підкуп ЗМІ (але це інша тема розмови). Знайшли кошти і на притулок для собак а це більше половини коштів необхідних для ДЮЦ. Видно бездомні собаки для нашої влади важливіші за дітей батьки яких не мають коштів щоб віддати дитину у платний гурток. (Влада пояснює що всі гуртки повинні бути платні).
Звернення трудового колективу і громадськості міста до влади усіх рівнів, включаючи Президента України і лідера БЮТ (фракція БЮТ у міській раді складає більше 50%), не дали ніякого результату. І це штовхає на думку, що це не є проблема нашого міста – це загальнонаціональна катастрофа. Комусь важливі собаки, комусь важливі бджоли але нікому немає справи до дітей.
Вимагаємо кардинального вирішення питання утримання сільських бібліотечних закладів!
Холод у неопалюваних приміщеннях протягом більше, ніж 10 років, зробив справу: приміщення багатьох з них потребують капітальних ремонтів. В нашій області край такій ситуації має покласти Програма відновлення опалення бібліотечних закладів, затверджена обласною державною адміністрацією. У її рамках досягнуто певних зрушень, зокрема, проводиться рекуонструкція діючих систем опалення, в окремих закладах встановлюється сучасне обладнання. Деякі бібліотеки з неопалюваних приміщень переводяться в приміщення шкіл, медпунктів. Однак, на мою думку, необхідне прийняття довгострокової урядової програми підтримки сільської бібліотеки, фінансова підтримка якої здійснювалася з державного, а не з місцевих бюджетів. Програма мала б передбачити такі напрямки, як: створення умов для повноцінного функціонування сільських бібліотек (температурний режим, проведення ремонтів, оформлення інтер’єрів), поповнення книжкових фондів, кадрове забезпеяення. Так, останній підрозділ мав би передбачити встановлення доплат бібліотекарям, що працюють у сільській місцевості (20-25% до посадових окладів).
Відсутність українських видань, фільмів, програмного забезпечення українською
Дуже велика проблема є відсутність українських видань, а особливо журналів, які дуже користуються попитом в молоді. Також величезною проблемою є відсутність перекладу фільмів українською мовою та відсутність програмного забезбечення українською мовою, корпорація майкрософт вже зробила крок, Віндовс Віста та МС Офіс 2007 перекладені українською. Але цього не досить.
Замість кінотеатрів - бари, нічні заклади, магазини чи руїни.
У Луцьку залишився лише 1 кінотеатр - "Промінь", та й його намагаються закрити. Останніми роками у Луцьку вже закрили кінотеатри «Хроніка» та «Зміна»(зараз там бари), «Мир» (перетворили на магазин), «Луцьк» (став нічним клубом). «Комсомолець» взагалі лишився лише у пам*яті лутчан.
Загорівський монастир 17-го століття стоїть напівзруйнований - гине фантастично красива архітектура
В Загорівському монастирі були виготовлені рукописні книги: Затоструй, Євангеліє, Мінеї.Український іконописець Іов Кондзелевич в Загорові впровадив малярську й сніцярську школи. На той час ще молодий Іов для монастиря виготовив кіот (престол).
http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/02/new-zagoriv.php
Костел св. Анни та Станіслава 16 століття в руїнах, без даху та куполу
Час і хулігани довершують справу, яку не довершила друга світова. Унікальна пам*ятка зникаємонастирю розміщався дитячий будинок для послаблених розумом діточок. В 1991 храм було переосвячено. Зараз місцева не велика громада піклується про храм своїми власними силами. "Я не в спромозі все зробити сам", написано священиком на папірці з проханнями чим можна допомогти, який висів на дверях костелу.
Будинок лесі Українки в Луцьку стоїть з облупленими стінами
Двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям - у 90-х роках 19 ст тут проживала родина Косачiв, що подарувала Україні двох талановитих письменниць - Олену Пчiлку та Лесю Українку.монастирю розміщався дитячий будинок для послаблених розумом діточок. В 1991 храм було переосвячено. Зараз місцева не велика громада піклується про храм своїми власними силами. "Я не в спромозі все зробити сам", написано священиком на папірці з проханнями чим можна допомогти, який висів на дверях костелу.
В синагозі 14-го століття розташовано спортивний зал
Справжній шедевр оборонного будівництва, вона входила в оборонну ланку кільця Обхідного замка. Зазнала багато руйнувань. тепер в приміщенні спортзал.монастирю розміщався дитячий будинок для послаблених розумом діточок. В 1991 храм було переосвячено. Зараз місцева не велика громада піклується про храм своїми власними силами. "Я не в спромозі все зробити сам", написано священиком на папірці з проханнями чим можна допомогти, який висів на дверях костелу.
На все місто (Ковель, населення 65 тис.) немає жодної книгарні. Один невеличкий магазинчик продає переважно російськомовні книжки. Натомість у приміщенні колишньої великої книгарні відкрили бар.
