Щоб переглянути дані по певній області, натисніть на цю область на мапі. Щоб переглянути дані по певній секції, виберіть цю секцію в меню внизу і натисність "Фільтрувати".
Люди в Черкасах проти знищення культурного потенціалу міста.
Люди в Черкасах проти знищення культурного потенціалу міста.
В суботу, 31 травня о четвертій годині вечора відбувся концерт-акція на захист Театрального скверу – який розташовано біля Драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка – і книгарні Будинок книги (Хрещатик 200). Основними гаслами протесту були: проти закриття Будинку книги, проти будування замість Театрального скверу торгівельного центру. Акція відбулась на площі, де мав (якби не влада) пам’ятник Симоненкові – це і є серце міста, саме тут знайшли собі місце бібліотека ім. Лесі Українки, Будинок книги, філармонія. Неподалік знаходиться Драматичний театр. Саме це місце намагаються зараз занапастити банками, казино, дискотеками. Подію висвітлив в новинах «5» канал. Серед виконавців: черкаські гурти ¬¬– Намір, Абнормал, Проти вітру. Був Сергій Бобров з гурту Эфект бабочки. Серед присутніх отримали слово організатори акції, а також представники Драматичного театру і Будинку книги.
Акція пройшла завдяки підтримці небайдужої молоді.В цю суботу буде ще одна.
В Черкасах рейдерське захоплення книжкового магазину
Двадцятого травня цього року колектив черкаської книгарні Будинок Книги отримав офіційну інформацію про те, що рішенням Верховного Суду України, засідання якого відбулось чотирнадцятого травня, ухвалено рейдерське рішення на щаблі вищої судової влади в Україні - судової палати по цивільним справам Верховного Суду України - про перехід книгарні від її власників, до рук людей, які позбавляють черкасців одного із центральних книжкових магазинів.
Як стало відомо, Черкаська міська рада, незважаючи на протести громадськості і всупереч проголошеному публічно заповіту, прийняла рішення передати колекцію картин Народного художника України, Почесного громадянина Черкас Данила Нарбута в приватні руки. Оскільки напередодні більшість депутатів міськради мала намір не підтримувати цю сумнівну оборудку, а рішення все одно було прийняте, то це може свідчити лише про одне, що ми маємо справу з корупцією, з тиском на депутатів, з перешкоджанням їхньому волевиявленню.
Черкаське обласне відділення Українського фонду культури висловлює рішучий протест проти чергового зазіхання міської влади на культурні цінності громади, до створення, примноження і збереження яких вона, влада, не приклала жодних зусиль.
Висловлюємо сподівання, що широка громадськість Черкас не дозволить чиновникам, які тимчасово перебувають при владі, нанести непоправної шкоди культурним набуткам громади міста, і передати їх у приватні руки.
Тальнівський музей історії хліборобства – унікальний культурний заклад, який завдяки своїй експозиції і науковій роботі відомий далеко за межами України. Нині ж, за програмою «Золота підкова Черкащини», його відселили з палацу графа Шувалова, експозиційний пояс знищили. Для поновлення музею виділили приміщення друкарні, але права власності на нього нема, що унеможливлює замовлення проектно-кошторисної документації. Час іде, а районна і міська влада не можуть дійти порозуміння.
Черкаську дитячу музичну школу №1 та №2 хочуть виселити з приміщень, при тому, ці будівлі є архітектурними пам'ятками ХІХ-ХХ століття. Дії міської влади викликають значні сумніви у їх моральності та законності. До того ж, скорочують ставки викладачам, а
Черкаська міська рада змінила "статус державного закладу освіти на комунальний заклад освіти", що веде до погіршення стану музичних шкіл. Черкаські музичні школи №1 та №2 розташовані у центрі міста на дуже дорогих земельних ділянках. ДМШ №1 займає дві будівлі, які визнані пам'ятками архітектури місцевого значення ХІХ-ХХ століття. Міський голова заявляв, що до нього надходили пропозиції стосовно продажу цих будівель. Також міська влада планує перевести ДМШ №2 у віддалений район, що веде за собою повну ліквідацію школи. існує думка, що на місці музшколи №2 хочуть побудувати два висотних будинки. Відповіді, які надходять від міського відділу культури та міського голови свідчать про відверту непорядність та бездуховність місцевих чиновників. Працівники музичних шкіл спільно з батьками учнів цих шкіл написали листа Президентові України, а 27 листопада будуть брати участь у засіданні місьради, де протестуватимуть проти незаконних рішень і вимагатимуть їх скасування.
Черкаська область, Канівський район, заповідник "Трахтемирів"
Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів”
У даний час контролює лише 590 га (південна окраїна колишньої заповідної території), переважно у районі с.Бучак (територія Пшеничниківської сільради). Таким чином державний заповідник контролює лише
“Трахтемирів”
Про сучасну ситуацію в заповідній території “Трахтемирів”
Рішенням облвиконкому від 19.06.1986р. №185 “Про оголошення заповідної території “Трахтемирів” було зарезервовано відповідну територію, на якій розташовані унікальні пам’ятки та комплекси пам’яток історії, культури та природи.
З метою збереження комплексу пам’яток, що знаходяться на правому березі Дніпра між селами Бучак і Трахтемирів Канівського району Черкаської області згідно з постановою Кабміну України від 1.07.1994р. №446 та рішенням Черкаського облвиконкому від 09.08.1994р. №3 створено Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів”. Площа території, за Тимчасовим положенням, становила 4465,5га.
Згідно Розпорядження Черкаської облдержадміністрації від 08.09.1999р. №344 “Про заходи щодо забезпечення функціонування Державного історико-культурного заповідника “Трахтемирів”, територія заповідника становить 520га.
Рішенням Черкаської обласної ради від 26.02.2000р. №1414 “Про організацію регіонального ландшафтного парку “Трахтемирів” місцевого значення створено РЛП “Трахтемирів” у межах території зарезервованої рішенням облвиконкому від 19.06.1986.р., на якій, як відомо, утворено ДІКЗ “Трахтемирів”. Засновником РЛП “Трахтемирів” є Акціонерне Товариство Закритого Типу “Аграрно-екологічне Об’єднання “Трахтемирів” (м.Київ). Розташувався парк на Придніпровській височині на території Канівського району Черкаської області та Миронівського району Київської області.
На даній території нині знаходиться ще одна організація, Дочірнє Підприємство Лісомисливське Господарство “Трахтемирівське” Акціонерного Товариства Закритого Типу Аграрно-екологічного Об’єднання “Трахтемирів” (м.Київ).
Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів”
У даний час контролює лише 590 га (південна окраїна колишньої заповідної території), переважно у районі с.Бучак (територія Пшеничниківської сільради). Таким чином державний заповідник контролює лише 5% заповідної території. Після чергового скорочення його штат (знаходиться у Каневі) нараховує лише 7 співробітників, з яких лише 2 наукові співробітниці (вчитель історії та філолог). В силу недостатнього фінансування, постійної зміни керівництва та відсутності кваліфікованих фахівців, існує більше на папері і майже не впливає на реальний стан речей. Для наукових працівників є навіть проблемою виїхати на заповідну територію через брак коштів.
Регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів”
Регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів” - перший (і поки що єдиний) недержавний заповідник, створений в Україні, офіційно розпочав свою діяльність 15 травня 2000 року. Природно-заповідні території парку розташовані, в основному, в межах Черкаської області. У цілому ж його територія охоплює землі сіл Григорівка, Трахтемирів і Луковиця Канівського району Черкаської області та сіл Великий і Малий Букрин та Ромашки Миронівського району Київської області. Загальна площа парку 11 000 га або 110 км кв.
За перший рік біологічних досліджень у парку було виявлено 39 видів рідкісних тварин. З них 25 видів занесено до Червоної книги України; 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин. Зокрема відкрито новий вид гриба роду Гельвела, який дістав назву “Зморщок Слоневського” (Morchella Slonevskyi). Матеріали по створенню РЛП “Трахтемирів” було представлено від України на конкурс Ради Європи “Краща ландшафтна ініціатива року”. Окрім збереження і примноження біологічних багатств для розвитку туризму та відпочинку на території парку зведено готельний комплекс, вольєр для тимчасового утримання диких тварин та прокладаються екологічні маршрути. Необхідні для цього земляні роботи загрожують цілісності культурного шару пам’яток археології. На жаль, у діяльності РЛП, окрім фінансової підтримки літніх розкопок археологічної експедиції ІА НАНУ, що веде тут дослідження вже багато років, практично повністю відсутній історико-археологічний напрямок.
Загальне керівництво здійснював Голова правління АТЗТ “АЕО “Трахтемирів” Андрій Слоневський.
Дочірнє Підприємство Лісомисливське Господарство “Трахтемирівське”
Акціонерного Товариства Закритого Типу Аграрно-екологічного Об’єднання “Трахтемирів”
Займається розведенням дичини, переважно, диких кабанів для мисливських цілей. За словами очевидців, велика кількість диких свиней вже призвела до знищення рослинного покриву (у т.ч. цінної флори) на багатьох ділянках та до псування культурного шару ряду пам’яток археології.
Короткий опис заповідної території “Трахтемирів”
Трахтемирівський півострів знаходиться у самому центрі Середньої Наддніпрянщини і з 3-х сторін оточений лукою Дніпра. Рельєф півострова гористий, розсічений долинами численних балок, завдячує своїм походженням рісському (дніпровському) зледенінню (100 тис. рр. тому). Надзвичайно складчастий рельєф заповідної території “Трахтемирів” призвів до дуже складного, часом навіть мозаїчного розподілу рослинності на цій території, Тут трапляються угруповання рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України. Це, зокрема, ковила дніпровська, лілія лісова, цибуля ведмежа та інші.
Рідкісні та зникаючі види флори, багата та різноманітна фауна, мальовнича територія, велика кількість унікальних пам’яток археології, пам’ятки історії та місцевості, пов’язані з видатними подіями з історії України дають всі підстави вважати Трахтемирівський півострів парк окрасою не тільки Середньої Наддніпрянщини, а й усієї України.
За далеко неповними даними археології трахтемирівська земля зберегла пам’ятки майже всіх історичних епох – від мідного віку до козацьких часів. Найвідомішими пам’ятками заповідної території “Трахтемирів” є Трахтемирівське скіфське городище (VII-VI ст. до н.е.), відоме під назвою “Великі валки” (розмір 3,5х2,5 км, площа 500 га), щодо якого академік Б.Рибаков висловлював припущення, що це була столиця праслов’ян (скіфів-орачів). Відомий український археолог д.і.н. Є.Максимов припускав, що у І тис. н.е. тут же існував значний племінний центр ранніх слов’ян – місто Слав, попередник сучасного Переяслава, котрий “перейняв Слав”, тобто продовжив його існування на новому місці. У давньоруський час тут знаходилося літописне місто Заруб, місце народження відомого церковного діяча Іларіона, автора “Слова про закон і благодать”, першого русича на кафедрі митрополита Київського і всія Русі. На місці зруйнованого монголами Заруба пізніше виникло село Зарубинці, поблизу якого археолог В.Хвойка відкрив перші пам’ятки ранньослов’янської зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е.-ІІ ст. н.е.), котра отримала свою назву за місцем першої знахідки. У козацькі часи Трахтемирівщина відома, передусім, за розміщеним тут козацьким монастирем-замком. Ось що пише про Трахтемирів у своїй книзі (Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. - Киев, 1864) відомий краєзнавець ХІХ ст. Л.Похилевич:
“Час його заснування губиться у глибокій давнині. Документальні ж свідоцтва про нього сходять до XVI сторіччя: Стефан Баторій подарував його козакам. З того часу Трахтемирів стає козацькою столицею. Тут гримів Запорізький монастир, а при ньому “шпиталь” для хворих і престарілих запорожців.
Починаючи від Трахтемирова і до Канева, протягом тридцяти п’яти кілометрів, гори насунулись до самого Дніпра. Правобережні пагорби, що набувають характеру справжніх тектонічних гір, сягають тут найбільшої висоти. В деяких місцях й над ближнім гірським пасмом височать одне за другим подальші пасма гір. Це, начебто, далекі Карпати. Цей берег вважається наймальовничішим місцем на Дніпрі.
Як на високій горі, так і на сусідніх з нею пагорбах Трахтемирова стоять кам’яні, грубообтесані хрести, поставлені невідомо у які часи. Висота їх до 3 аршин. Біля них знаходяться на різних відстанях камені, на яких висічені хрести. Ці хрести і камені, розкидані по пагорбах, народ відносить до незапам’ятних часів.
Нижче Трахтемирова є невелика долина, іменем Жердева, де у останніх числах вересня 1658 року відбувалося вибрання у гетьмани Юрія Хмельницького”.
Таким чином, бачимо, що історичне значення Трахтемирівщини для історії України та формування українського народу значно більше, ніж його природниче значення
Окрім згаданих історико-археологічних пам’яток на Трахтемирівському півострові відомо ще десятки інших (перелік у додатках), але ще як мінімум десятки пам’яток очікують своїх відкривачів. Крім того, у результаті розмиву водами Канівського водосховища берегової лінії півострова руйнується культурний шар великої кількості пам’яток, переважно, офіційно незафіксованих, з якого на прибережний пляж випадає безліч археологічних та палеонтологічних знахідок, які замиваються водами Дніпра або ж збираються колекціонерами, ділками-антикварами (пізньої осені та ранньої весни). У результаті більшість цих безцінних знахідок назавжди втрачаються для науки і потрапляють на чорні антикварні ринки Києва, Кременчука та ін. Наприклад, на одному з ринків Канева можна побачити антиквара, що відкрито скуповує у населення кам’яні сокири-молоти та інші археологічні цінності, більшість з яких походять саме з Трахтемирівського півострова.
У випадку постійного контролю за історико-археологічними пам’ятками Трахтемирівщини вдалося б попередити, руйнування багатьох з них, проводити рятувальні розкопки пам’яток, що руйнуються водосховищем (у Запорізькій області археологам вдалося добитися, щоб це робилося за рахунок руйнівника – Міністерства енергетики), забезпечити регулярний збір археологічних знахідок у зоні розмиву, котрі поповнювали б музейні збірки, а не кишені ділків. У повній мірі цього не можуть забезпечити ні київські археологи з Інституту археології НАНУ, котрі бувають тут лише наїздами, переважно, 1-2 місяці улітку; ні нечисленні працівники Державного історико-культурного заповідника “Трахтемирів”; ні працівники Археологічної інспекції облдержадміністрації, котра вже давно втратила контроль над територією Канівщині і у штаті якої після кількох скорочень лишився лише один професійний археолог; ні тим більше працівники новоствореного РЛП “Трахтемирів”, у штаті якого повністю відсутні працівники подібного напрямку.
На нашу думку, з подібною задачею могла б цілком упоратись Археологічна лабораторія Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького.
Ландшафт
Територія заповідної території “Трахтемирів” є складовою частиною східної підвищеної околиці Придніпровської височини. Заповідник розташований на складній мозаїці Канівських дислокацій. Вони унікальні за своєю геологічною будовою. Саме таке розташування зумовило формування унікального ландшафту еродованих підвищень з гляціо-тектонічними дислокаціями на юрсько-крейдовій основі з грабовими лісами на сірих грунтах з безліччю балок, ярів і зсувів.
Місцевості плато є найстародавнішими на заповідній території. Це окремі слабовизначені підвищені ділянки складної конфігурації, які зазнали впливу денудаційних процесів і вкриті лесовим покривом.
Урочища відносно рівних нееродованих ділянок мають нахил до 5° і є значними за площею масивами. Грунтоутворюючою породою на цих ділянках є лесовидні суглинки, що залягають на водно-льодовикових відкладах і продуктах вивітрювання пісковиків. Потужність лесовидних суглинків змінюється від 1 до 6 м. Грунтовий покрив цих ділянок формувався під дубово-грабовими лісами на лесових відкладах, а під сосновим лісом - на водно-льодовикових відкладах. Відповідно сформувались світлосірі опідзолені лесові грунти і дерново-середньо- та дерново-слабоопідзолені грунти. На землях, що мають нахил понад 5° відбуваються прискорені ерозійні процеси і грунти цих ділянок значно змиті.
Місцевості гряд з міжгрядовими пониженнями належать до лускувато-насувних структур. Розташовані в північно-східній частині заповідної території, вони є високими вузькими грядами. Довжина гряд 1-1,5 км. Розділені між собою глибокими міжгрядовими пониженнями, покритими лесовидними суглинками, “Канівські гори” перерізані ярами і балками. Під грабовими лісами сформувались світло-сірі лесові грунти. На вершинах гряд під хвойними насадженнями сформувались дерново-підзолисті та підзолисті грунти. У грабових лісах зустрічаються клен гостролистий, липа серцелистна, в’яз голий і гладкий, груша звичайна, береза повисла тощо.
Яружно-балкові місцевості поширені по всій території парку. Вони займають 30% заповідної території. Контури цієї місцевості досить складні і пов’язані зі структурно-тектонічними порушеннями. Яружно-балкова система розташована між останцями плато і міжгрядовими пониженнями. Балки дуже змінені молодими ярами. Розміри ярів значно варіюються залежно від поверхні водозбору, характеру стоку і загального нахилу місцевості. Глибина ярів сягає 40 метрів.
Рослинний світ
Сучасний рослинний покрив парку сформувався в результаті взаємодії трьох основних, пов’язаних між собою факторів - географічного розташування території, рельєфу та впливу господарської діяльності людини. Перший з них через макроклімат визначив лісостеповий характер природної рослинності. Надзвичайно складчастий рельєф призвів до дуже складного, часом навіть мозаїчного, розподілу цієї рослинності на території парку. Багатовіковий вплив людини став причиною значного посилення водоерозійних процесів, а також зникнення на значних площах багатьох видів рослин. Одним із наслідків боротьби людини з ерозією та її господарської діяльності є поширення на території парку штучних лісових насаджень з неаборигенних порід – білої акації (робінії), шовковиці, гледичії, дубів північного і скельного, карагани дерев’янистої (або жовтої акації), сосни Палласової, птелеї трилистої тощо, а також насаджень сосни звичайної. Проте, незважаючи на такий значний вплив антропогенних факторів, рослинність парку значною мірою зберегла свій природний характер.
Особливу привабливість і своєрідність території надають лісостепові ландшафти - чергування відкритих територій із залісненими ділянками. На жаль, сьогодні відкриті вододільні простори між яружно-балковими системами майже повністю зайняті сільськогосподарськими культурами, лише подекуди збереглись невеличкі клаптики лучних степів та остепнених луків - переважно у верхніх частинах схилів деяких пагорбів. Лісові деревостани різного походження займають дно та схили ярів і балок. Вологі луки трапляються на берегах Канівського водосховища, а також по днищах балок у межах населених пунктів (незначні площі). Подекуди залишились і невеличкі ділянки з болотною рослинністю. Угруповання суто водних рослин сформовані в акваторії Канівського водосховища та в деяких невеликих водоймах (ставках, створених людиною або ж бобрами).
На території парку трапляються угруповання рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України. Це, зокрема, ковила дніпровська та ковила волосиста, водяний горіх російський, лілія лісова, пролісок білосніжний, цибуля ведмежа та інші.
Тваринний світ
Фауна ландшафтного парку “Трахтемирів” збереглась у більш-менш природному стані, що відповідає фауні лісостепової зони. Територія парку позначається досить великим різноманіттям, яке відповідає розмаїттю ландшафтів. Тут трапляються як типові представники лісового і степового комплексів, так і рідкісні види тварин. Але надзвичайно важливим є інше - тут збереглись більш-менш природні умови і залишки історично сформованої фауни, що для лісостепу є досить незвичайним.
Лише за один рік досліджень у парку виявлено 39 видів рідкісних тварин. З них 25 видів (дозорець-імператор, пилкохвіст український, дибка степова, жук-самітник, жук-олень, вусач мускусний, вусач земляний хрестоносець, махаон, подалірій, поліксена, мнемозіна, бджола-тесляр фіолетовий, бджола-тесляр звичайний, сколія-гігант, стрічкарка орденська малинова, ведмедиця Гера, мідянка, орлан-білохвіст, підорлик великий, кулик сорока, пугач, сліпак подільський, горностай, борсук, видра) занесено до Червоної книги України, 4 види (чернівець непарний, павиноочка грушева, деркач, вовчок ліщиновий) належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення і ще 10 видів (зелена ящірка, шуліка чорний, боривітер звичайний, перепел, деркач, дрімлюга, просянка, вівсянка садова, вечірниця дозірна, нетопир малий, кажан пізній, нічниця водяна) слід вважати регіонально рідкісними або такими, що знаходяться під загрозою.
Історико-культурні пам’ятки
Уже в ранні періоди розселення давньої людини Дніпро відігравав важливу роль в історичній долі населення, яке тут мешкало. Саме цим пояснюється постійна зацікавленість істориків, географів та археологів у якомога глибшому дослідженні його берегів і відтворенні історичних, економічних та етно-політичних процесів, що тут відбувались у різні історичні періоди.
Трахтемирівська земля зберегла памятки майже всіх історичних епох: від мідно-кам’яного віку до пізнього середньовіччя - козацьких часів.
За кількістю та цінністю історико-культурних пам’яток територія парку є однією з найбагатших у Наддніпрянщині. Тут виявлено і картографовано близько 70 місцезнаходжень, більшість із яких розташована вздовж узбережжя.
Всього на державний облік на території заповідної території “Трахтемирів” було взято 63 археологічних об’єкти (більше 100 пам’яток), серед них: поселення трипільської культури; пам’ятки епохи бронзи; раннього залізного віку; городища і поселення скіфського часу та зарубинецької культури (городища, поселення і могильники); поселення черняхівської культури; пам’ятки ранньослов’янського і давньоруського часу і пам’ятки козацьких часів (див. додаток №2). Крім цього, на державному обліку перебувають 2 пам’ятки історії (див. додаток №2). При цьому помітний явний перекіс вбік скіфських, слов’янських і давньоруських пам’яток, що пояснюється не стільки реальним станом речей, а науковими інтересами київських археологів, котрі ведуть тут дослідження саме цих пам’яток. Пам’ятки багатьох епох ще просто не виявлені.
Додаток №1
до тимчасового положення про державний
історико-культурний заповідник
“Траxтемирів” (від 16 вересня 1999р.)
ПЕРЕЛІК
територій, які включаються до складу державного
історико-культурного заповідника “Траxтемирів”
1 .Ділянка узбережжя Дніпра між селами Трахтемирі в і Григорівка в межах: від східної околиці Трахтемирова до північної околиці Григорівки (11,5кмх2км), площею - 2300 га.
2. Ділянка узбережжя Дніпра між селами Григорівка і Бучак в межах: від південної околипі Григорівки до північної околиці Бучака (5,3кмх2км), площею - 1060 га.
3. Територія села Трахтемирів - ділянка узбережжя Дніпра в межах: від західної до східної околиці Трахтемирова (2,8х1,5км), площею - 420 га.
4. Територія села Григорівка - ділянка узбережжя Дніпра в межах: від північної до південної околиці Григорівки (1,1х0,8км), площею - 88га.
5. Територія села Бучак - ділянка узбережжя Дніпра в межах: від північної околиці до південної околиці Бучака (1,3х1,0км), площею –130га.
6. Ділянка узбережжя. Дніпра між селами Бучак і Бобриця в межах: північна - південна околиця села Бучак, південна - пагорб корінного берега за 3,35 км на південь від пристані Бучак і за 1,8км на південний схід від геодезичного знаку на горі Віха (244м) (2,3х2км), площею - 460га.
7.Скіфський вал, що знаходиться між селами Трахтемирів і Луковиця (охоронна зона), площею - 6,0 га.
8. Поселення доби бронзи, що знаходиться за 2,6км на південь від села Трахтемирів, площею - 1,0га.
Площа території заповідника - 4465га.
Виконуючий обов’язки
секретаря облвиконкому Ю.Кононенко
Додаток №2
до тимчасового положення про державний
історико-культурний заповідник
“Траxтемирів” (від 16 вересня 1999р.)
ПЕРЕЛІК
об’єктів, що передаються на баланс заповідника
(витяг)
№
п/п Назва об’єкта Місцезнаходження
Пам’ятки археології
с.Трахтемирів Канівського району
1. Поселення і могильник, скіфський час, ХІІ-ХІІІ ст., ХVII-XVIII ст. за 100 м на північний захід від приміщення колишньої школи, на береговій терасі і мису.
2. Поселення, доба бронзи, ХVII-XVIII ст. за 200 м на північний захід від приміщення колишньої школи на підвищенні берега
3. Поселення, доба бронзи за 800 м на південний захід від приміщення школи, на мису корінного берега, в ур.Ярок
4. Поселення, ХІV-XVI ст. за 450 м на північній схід від приміщення школи на береговій терасі
5. Поселення, доба бронзи за 2,6км на південний схід від приміщення школи на береговій терасі в ур.Коробочки
6. Поселення, доба бронзи за 1,9км на північний схід від приміщення школи, в ур.Глибокий Яр, на дні балки, що виходить до Дніпра
7. Поселення, доба бронзи, скіфський час за 1,1км на північний схід від приміщення школи, на пагорбі, в ур.Шпилики
8. Поселення, доба бронзи за 1,4км на північний схід від приміщення школи, на пагорбі, що знаходиться на березі водосховища
9. Скіфське городище за 1км на схід від приміщення школи, в ур.Малі Валки, на пагорбі
10. Скіфський вал знаходиться між Трахтемировим і Зарубинцями, загальна довжина по гребеню 6км
с.Луковиця Канівського району
11. Печери, ХІ-XVІI ст. за 1,2км на північний захід від геодезичного знаку (222 м над Монастирком, на березі Дніпра і за 3км на північний захід від с.Луковиця (кладовище)
12. Поселення, доба бронзи за 1,3км на південний захід від геодезичного знаку і за 3,5км на північний захід від с.Луковиця (кладовище), в ур.Яр Печера
13. Поселення, період пізньої бронзи і ранньозалізного віку за 950м на південний захід від геодезичного знаку і за 3,2км на північний захід від с.Луковиця (кладовище), на плато корінного берега, в ур.Левадки
14. Поселення, скіфський час на південно-західній околиці колишнього села Монастирок, за 1,2км на південний захід від геодезичного знаку і за 3,3км на південний захід від с.Луковиця (кладовище), на плато корінного берега, в ур.Здихальня
15. Поселення і могильник, ХVІІ-XVІІI ст. за 1,2км на північний захід від геодезичного знаку і за 3,6км від с.Луковиця (кладовище), в ур.Криничівщина
16. Поселення і могильник, ХІІ-XІІI ст., ХVІІ-XVІІI ст. за 1,1км на північний захід від геодезичного знаку і за 3,4км на південний захід від с.Луковиця (кладовище), на береговій терасі під Марковою горою
17. Скіфське городище за 0,8км на північний захід від геодезичного знаку і за 3км на південний захід від с.Луковиця, на пагорбі корінного берега поблизу колишнього с.Монастирок
18. Давньоруське поселення, ХІІ-XV ст. за 1,1км на північ від геодезичного знаку і за 3,4км на південний захід від с.Луковиця, на береговій терасі поблизу колишнього с.Монастирок
19. Поселення, період середньовіччя за 1,1км на північ від геодезичного знаку і за 3,3км на південний захід від с.Луковиця, на береговій терасі
20. Поселення, період Давньої Русі за 1км на північ від геодезичного знаку і за 3,2км на південний захід від с.Луковиця, на мисоподібній терасі в ур.Гончарівщина
21. Залишки храмів Зарубського монастиря, ХІ-XІI ст. за 1км на північний схід від геодезичного знаку і за 3км на північ від с.Луковиця, на першій надзаплавній терасі в сідловині між горами біля підніжжя городища Монастирок
22. Багатошарове поселення, доба бронзи, Давня Русь, ХVІІ-XVІІI ст. за 1,1км на північний схід від геодезичного знаку і за 3км на північ від с.Луковиця, на високій терасі корінного берега під Західним городищем Монастирок
23. Багатошарове поселення, доба бронзи, скіфський час, зарубинецька культура, VІІІ-X ст., ХІІ-XІІI ст. за 1,1км на північний схід від геодезичного знаку і за 2,8км на північ від с.Луковиця, в ур.Городок, на мису
24. Могильник, ХІІ-XІІI ст. Там же, на Західному городищі
25. Селище, VІІІ-X ст. за 0,9км від геодезичного знаку на північний схід, на плато за Західним городищем Монастирок
26. Поселення, Давня Русь за 850м на північ від геодезичного знаку, на плато в ур.Городок
27. Могильник, ХІІ-XІІI ст. за 1,4км на захід від Батурової гори і за 2,6км на північ від с.Луковиця, на горі над яром Пугачка
28. Поселення, трипільська культура за 1,4км на захід від Батурової гори і за 2,5км від с.Луковиця на плато на схід від яру Пугачка
29. Поселення, доба бронзи. Могильник, зарубинецька культура за 3,1км від с.Луковиця, поряд з Батуровою горою, на Малій гірці
30. Поселення, доба бронзи. Могильник, зарубинецька культура за 3,1км на північ від с.Луковиця, на Батуровій горі
31. Поселення, трипільська культура за 2,7км на північний схід від с.Луковиця і за 700м на захід від Батурової гори, на схилі плато корінного берега
32. Поселення, доба бронзи за 2,9км на північний схід від с.Луковиця і за 300м від Батурової гори
33. Поселення, доба бронзи за 2,9км на північний схід від с.Луковиця і за 600м на південь від Батурової гори, на території школи колишнього с.Зарубинці
34. Поселення, Давня Русь, ХІІ-XІІI ст. за 1,9км на південний схід від с.Луковиця, на береговій терасі
35. Поселення, період ранніх слов’ян, Давня Русь за 2,1км на південний схід від с.Луковиця, на береговій терасі
с.Григорівка Канівського району
36. Багатошарове поселення, V ст., VІІ-XІV ст. за 1,6км від с.Григорівка і за 1,3км на північний схід від геодезичного знаку (242м), на першій надзаплавній терасі, в ур.Чернече
37. Могильник, період Давньої Русі за 1,6км на північ вздовж берега від с.Григорівка і за 1,2км на північний схід від геодезичного знаку, на плато за поселенням, в ур.Чернече
38. Городище-сховище, доба бронзи, період ранніх слов’ян за 1,5км на північ вздовж берега від с.Григорівка і за 1,2км на північний схід від геодезичного знаку, в ур.Тополева гора, на пагорбі корінного берега
39. Поселення, трипільська культура за 600м на північ вздовж берега від пристані с.Григорівка і за 1,6км на південний схід від геодезичного знаку, на Ігнатенковій горі
40. Поселення, трипільська культура за 2,6км на північ вздовж берега від с.Григорівка і за 850м на північний схід від геодезичного знаку, в ур.Хатище
41. Могильник, зарубинецька культура за 100м на північ від пристані с.Григорівка і за 2км на південний схід від геодезичного знаку, в ур.Крутий горб
42. Поселення, зарубинецька культура, період Давньої Русі с.Григорівка, на плато навпроти пристані
43. Поселення, ХV-XVІ ст. за 900м на південний захід від пристані, на території колишнього цегельного заводу
44. Городище, період Давньої Русі за 1,85км на південний захід від пристані і за 800м на південь від вітряка, в ур.Городок
45. Багатошарове поселення, V-VІІ ст., період Давньої Русі Там же
46. Поселення, період Давньої Русі за 2км на південний захід від пристані Григорівка і за 900м на південь від вітряка, в ур.Кут, на схилі тераси корінного берега
47. Поселення, скіфський час, період Давньої Русі за 2,3км на південь від пристані і за 1,3км від вітряка, в ур.Підтополеве
48. Поселення, період Давньої Русі, ХІІ-XІІ ст за 2,8км на південь від пристані і за 1,9км від вітряка, в ур.Ревутове, на береговій терасі
49. Скіфське городище за 3,3км на південний захід від пристані і за 2,5км на південь від вітряка, в ур.Вал
с.Григорівка Канівського району
50. Поселення, період Давньої Русі за 2,7км на північний захід від пристані Бучак, в ур.Під Понятовським, на береговій терасі
51. Багатошарове поселення і могильник, скіфський час, зарубинецька культура, ХІІ-ХІV ст. за 2,3км на північний захід від пристані Бучак, на береговій терасі
52. Городище, період Давньої Русі за 2км на північний захід від пристані, на г.Туз
53. Багатошарове поселення і могильник, скіфський час, зарубинецька культура, V-VІ ст., VІІІ-ІХ ст., Х-ХV ст. за 1,65км на північний захід від пристані, в ур.Рожена криниця, на г.Гребінець
54. Поселення, зарубинецька культура, період Давньої Русі за 1,3км на північний захід від пристані, в ур.Козацький шпиль, на другій береговій терасі
55. Поселення, доба бронзи. Городище, період Давньої Русі за 1,7км на північний захід від пристані, в ур.Городок
56. Поселення, чорноліська культура, період Давньої Русі за 1,75км на північний захід від пристані, в ур.Рожена криниця, на г.Гребінець
57. Поселення, пеньківська культура, VІ ст. за 1,5км на північний захід від пристані, на березі водосховища
58. Поселення, зарубинецька культура за 750м на південний схід від пристані, на березі водосховища
59. Поселення, ранньозалізний вік, VІІ-Х ст. за 1,2км на південний схід від пристані і за 1,3км на північний схід від геодезичного знаку на г.Віха (244м), мис корінного берега, г.Лисуха
60. Поселення, скіфський час за 2,8км на південний схід від пристані, за 1,4км на схід від геодезичного знаку, в ур.Борисовщина
61. Могильник, зарубинецька культура за 3,1км на південь від пристані Бучак і за 1,6км на південний схід від геодезичного знаку на г.Віха, пагорб корінного берега
62. Городище, зарубинецька культура за 3,35км на південь від пристані Бучак і за 1,8км на південний схід від геодезичного знаку на г.Віха, пагорб корінного берега
63. Городище, скіфський час за 2,4км на південь від пристані, на г.Віха
Пам’ятки історії
64. Могила козака Мухи с.Трахтемирів
65. Кладовище, ХVІІІ-ХХ ст. с.Трахтемирів, біля колишньої школи
Виконуючий обов’язки
секретаря облвиконкому Ю.Кононенко
Додаток №3
Список
нововиявлених пам’яток археології,
прийнятих на державний облік згідно рішення облвиконкому від 26.06.90 №116
(витяг)
№2878. Заповідна територія “Трахтемирів"
№
п/п Реєстровий номер пам’яткм Назва пам’ятки Адреса
1. №2878/1 Поселення ІІІ ст. до н.е.-І ст. н.е. с.Бучак
2. №2878/2 Могильник ХІ-ХІІ ст. с.Бучак, на північ від села, розмивається водосховищем
3. №2878/3 Городище ХІІ-ХІІІ ст. с.Бучак, розтошоване на останці, має рів і вал
4. №2878/4 Поселення ІІІ ст. до н.е.-ІІ ст. н.е.; VII-VIII ст., XII-XIII ст. с.Бучак, ур.Рожена Криниця, Вишневе
5. №2878/5 Поселення ІІІ тис. до н.е. с.Григорівка, Ігнаткина гора, біля молочної ферми
6. №2878/6 Могильник ХІ-ХІІІ ст., поселення ХІ-ХІІ ст. с.Григорівка, “Попове поле"
7. №2878/7 Городище та поселення Х-ХІІІ ст. с.Григорівка
8. №2878/8 Городище ХІ-ХІІ ст. с.Григорівка
9. №2878/9 Поселення ІІІ ст. до н.е.-ІІ ст. н.е. с.Григорівка
10. №2878/10 Поселення ІІІ тис. до н.е. с.Григорівка, ур.Чернечий Яр (Хатки)
11. №2878/11 Поселення ІІІ тис. до н.е. с.Григорівка, ур.Крутий Горб (Реутове)
12. №2878/12 Могильник ІІІ ст. до н.е.-ІІ ст. н.е. с.Григорівка (затоплений)
13. №2878/13 Городище VIIІ-ІХ ст. с.Григорівка, ур.Чернече, Кічки
14. №2878/14 Городище VI-V ст. до н.е. с.Григорівка, ур.Вал
15. №2878/15 Поселення ІІІ ст. до н.е.-І ст. н.е., III-V ст. н.е., VII-VIII ст. н.е., IX-XIV ст. с.Григорівка, Попове поле
16. №2878/16 Поселення ХІ-ХІІІ ст. с.Григорівка, ур.Гончарівщина, поблизу с.Монастирок
17. №2878/17 Поселення ХІ-ХIV ст. с.Григорівка, ур.Кут між селами Григорівка та Бучак
18. №2878/18 Поселення ХІ-ХIV ст. с.Григорівка, розмивається водосховищем
19. №2878/19 Поселення VІ-V ст. до н.е., ІІІ ст. до н.е.-II ст. н.е., VII-VIII ст. н.е., IX-XІІI ст. с.Григорівка, в прибережній зоні с.Григорівки та с.Бучак
20. №2878/20 Поселення ІІ тис. до н.е., VІII-VII ст. до н.е., ІІI ст. до н.е.-ІІ ст. н.е. с.Григорівка (Зарубинці), Мала Гора
21. №2878/21 Поселення та могильник ІІІ ст. до н.е.-І ст. н.е. с.Григорівка (Зарубинці), Батурова Гора
22. №2878/22 Городище та селище ІІІ ст. до н.е.-I ст. н.е., VIII-Х ст. н.е., XІІ-XІІI ст. н.е. с.Григорівка (Зарубинці), ур.Городки, між селами Зарубинці та Монастирок
23. №2878/23 Поселення XІІ-XІІI ст. с.Григорівка (Зарубинці), між селами Монастирок і та Зарубинц
24. №2878/24 Поселення та могильник раннього залізного віку с.Григорівка (Зарубинці)
25. №2878/25 Поселення ІІІ тис. до н.е. с.Григорівка (Зарубинці)
26. №2878/26 Могильник епохи бронзи с.Григорівка (Монастирок), ур.Могила
27. №2878/27 Могильник ХІ-ХІІ ст. с.Григорівка (Монастирок), грунтовий могильник біля городища Монастирок
28. №2878/28 Поселення давньоруське с.Григорівка (Монастирок), ур.Городище
29. №2878/29 Комплекс літописного Зарубського (Успенського) монастиря с.Григорівка (Монастирок), ур.Церковище
30. №2878/30 Замчище козацького Трахтемирівського монастиря с.Григорівка (Монастирок), ур.Чернече, поблизу с.Монастирок
31. №2878/31 Поселення епохи бронзи та скіфського часу с.Григорівка (Монастирок), ур.Маркова Гора
32. №2878/32 Городище VIІ-VІ ст. до н.е. с.Григорівка (Монастирок), Велике Трахтемирівське скіфське городище
Додаток №4
Найцінніші археологічні пам’ятки,
розміщені на території РЛП і передані йому під охорону
№
п/п Назва пам’ятки Датування пам’ятки Місцезнаходження археологічної пам’ятки
1. Місце Трахтемирівського Успенського монастиря XVI-XVIII ст. с.Монастирок, ур.Чернече на захід від гирла Яру Печера; між ярами в ур.Криничівщина, Замчище, Яр Печера.
2. Поселення ХІІ-ХІІІ ст., ХVII-XVIII ст. с.Монастирок, 1,15 км на північний захід від тригонометричного знаку 222.7, територія Монастирка, під Марковою горою (Яр Плисківщина).
3. Городище ІІ тис. до н.е., VII-ІІІ ст. до н.е. с.Монастирок, 0,8 км на північний захід від тригонометричного знаку 222.7 м та 3,1 км на північний захід від кладовища Луковиці, Маркова гора.
4. Городище “Великі Валки” VII-VI ст. до н.е. с.Трахтемирів, між селами Трахтемирів, Луковиця, Зарубинці.
5. Поселення ХІ-ХІІ ст. с.Монастирок, 1,1 км на північ (з незначним відхиленням на схід) від тригонометричного знаку 222.7 та 3,3 км на північний захід від кладовища в Луковиці, урочище Гончарівщина.
6. Могильник доби бронзи ІІ тис. до н.е. с.Зарубинці, 3,1 км на північний схід від кладовища с.Луковиця, ур.Могилки.
7. Поселення давньоруське ХІІ-ХІІІ ст. с.Монастирок, 850 м на північ від тригонометричного знаку 222.7.
8. Поселення багатошарове, літописний Заруб та його некрополі ІІІ тис. до н.е., ІІ тис. до н.е., VII-VІ ст. до н.е., ІII ст. до н.е.-І ст. н.е., VII-Х ст., ХІІ-ХІІІ ст. с.Монастирок, між селами Зарубинці і Монастирок, 1,15 км на північний схід від тригонометричного знаку 222.7, урочище Городки.
9. Поселення багатошарове ІІ тис. до н.е., ХІ-ХІІІ ст., ХVІІ-ХVІІІ ст. с.Монастирок, 1, 15 км на північний схід від тригонометричного знаку 222.7; під Західним городищем ур.Городки.
10. Залишки храмів Зарубського монастиря, поселення давньоруське ХІ-ХІIІ ст. с.Монастирок, 1,05 км на північний схід від тригонометричного знаку 222.7, ур.Церковище
11. Поселення багатошарове ІІ тис. до н.е., І тис. до н.е., ІІІ ст. до н.е.-ІІ ст. н.е. с.Зарубинці, 3,25 км на північний схід від кладовища в Луковиці, на Малій Гірці.
12. Поселення трипільської культури IV-IІІ тис. до н.е. с.Зарубинці, 1,3 км на північний схід від тригонометричного знаку 222.7, 1, 4 км на захід (з незначним відхиленням на південь) від Батурової гори та 2, 4 км на північ (з невеликим відхиленням на схід) від кладовища в Луковиці.
13. Городище скіфського часу та могильник пізньосередньовічного часу VII-ІII ст. до н.е., ХІV-ХV ст. с.Зарубинці, 1,35 км на північний схід від тригонометричного знаку 222.7, 1, 4 км на захід від Батурової гори (висота 132 м) та 2, 65 км на північ (з невеликим відхиленням на схід) від кладовища в Луковиці.
14. Поселення багатошарове I тис. н.е., ХІ-ХV ст. н.е. с.Григорівка, 1,6 км на північний захід від пристані Григорівки та 1, 3 км на північний схід від тригонометричного знаку 242.8, ур.Попове та Дякове поле.
15. Поселення доби бронзи та могильник зарубинецької культури ІІ тис. до н.е., ІII ст. до н.е.-І ст. н.е. с.Зарубинці, 3,2 км на північний схід від кладовища в Луковиці, Батурова гора.
16. Поселення трипільської культури
ІІІ тис. до н.е. с.Григорівка, 0,65 км на північний захід від пристані, 1,55 км на південний схід від тригонометричного знаку 242.8, на Ігнатенковій горі.
17. Городище-сховище (доба бронзи, слов’яни) ІІ тис. до н.е., VІІІ-Х ст. с.Григорівка, 1,5 км на північний захід від пристані у Григорівці та 0,25 км на схід (з незначним відхиленням на північ) від тригонометричного знаку 242.8, ур.Тополева гора, Кички, Свизурі.
18. Поселення трипільської культури. Могильник давньоруський ІІІ тис. до н.е., ХІ-ХІІІ ст. с.Григорівка, 1,7 км на північний захід від пристані у Григорівці та 1,2 км на північний схід від тригонометричного знаку 242.8, ур.Дякове поле.
19. Поселення багатошарове ІІІ ст. до н.е.-І ст. н.е., ХV-ХVI ст. с.Григорівка, 1 км на південний захід від пристані Григорівки та 0,4 км на схід (з незначним відхиленням на південь) від вітряка, що стоїть над фермою, територія колишнього цегельного заводу.
20. Поселення багатошарове ІІІ ст. до н.е.-І ст. н.е., ХI-XIII ст., ХV-ХVI ст. с.Григорівка, на плато напроти пристані, на березі коло пристані, 1,95 км на південний схід від тригонометричного знаку 242.8.
21. Могильник зарубинецької культури ІII ст. до н.е.-І ст. н.е. с.Григорівка, 200 м від причалу на північний схід, 1,9 км на південний схід від тригонометричного знаку 242.8, ур.Крутий горб.
22. Поселення скіфського та давньоруського часу кін. ІІ тис. до н.е., VI-V ст. до н.е., ХІ-ХІІІ ст. с.Григорівка, 2,4 км на південний захід від пристані, 1,5 км на південь (з незначним відхиленням на схід) від вітряка, ур.Підтополеве.
23. Поселення багатошарове ХІ-ХІV ст. с.Григорівка, 2 км на південний захід від пристані Григорівка, 900 м на південь від вітряка, ур. Кут
24. Городище і селище ХІІ-ХІІІ ст. 1,8 км на південний захід від пристані, 0,8 км на південь (з незначним відхиленням на схід) від вітряка, ур.Городок.
25. Городище скіфського часу
VII-V ст. до н.е.
с.Григорівка, 3,5 км на південний захід від пристані в Григорівці, 2,5 км на південь від вітряка, 0,6 км вглиб берега Дніпра, ур.Вал
26. Поселення ІІ тис. до н.е., ХІ-ХІІ ст. с.Григорівка, 2,8 км на південний захід від пристані в Григорівці та 1,95 км на південь (з незначним відхиленням на схід) від вітряка, ур.Ревутове.
27. Поселення трипільської культури ІІІ тис. до н.е. с.Григорівка, 2,7 км на північний захід від пристані Григорівка та 0,85 км на північ від тригонометричного знаку 242.8, ур.Хатище.
Додаток №5
Природно-заповідні пам’ятки
(в межах Черкаської області)
Пам’ятки геології:
“Веселий шпиль” - геологічна пам’ятка природи, площею 3,75 га. Розташована в кв. 5 Григорівського лісництва, за 350 м на схід від с.Трахтемирів.
Це складка-підкид з відшаруваннями глин та піщаників середньої та верхньої юри і трахтемирівських піщаників палеогену. Представлена береговим уступом до водосховища на горі “В’язники". Довжина ділянки 750 м, висота уступу 50м.
“Канівська світа” - геологічна пам’ятка природи, площею 2,1 га. Розташована за 300 м від колишнього с.Монастирок на горі “Костівщина".
Береговий уступ водосховища довжиною 350 м, висотою 40-50 м є найкращим розрізом канівської світи і має чоти ри горизонти.
“Костівщина” - геологічна пам’ятка природи площею 3 га. Розташована в межах колишнього с.Монастирок. На стінці яру та схилі гори “Костівщина” з боку Дніпра добре зберігся розріз канівської світи заввишки 20-25 м.
Заповідні урочища:
"Великі валки” - площа 3 га. Розташоване в кв. 3 Григорівського лісництва на північно-східній околиці с.Трахтемирів. Це ділянка зі старовинним валом, порослим ковилою волосистою.
“Григорівські горби” - площа 5 га. Це ділянка між північною околицею с.Григорівка та Чернечим Яром, розташована в кв. 22 Григорівського лісництва. Є найвищою точкою Канівських дислокацій. До складу цього заповідного урочища входять урочище Чернече, гори Лисуха та Свизір. Унікальні відшарування представлені трахтемирівськими жорновими піщаниками палеогену (20-50 м з фауною), четвертинними флювіогляціальними пісками і лесом та відкладами юри у Чернечому яру.
“Мушина гора” – площа 5 га. Розташоване в кв. 5 Григорівського лісництва. Це ділянка цілинного степу.
Додаток №6
Пропозиції щодо охорони археологічних пам’яток
на заповідній території “Трахтемирів”, в т.ч. й РЛП “Трахтемирів”
№ Види робіт Термін виконання
1. Обстеження стану збереженості усіх пам’яток, поставлених на державний облік (картографування пам’яток, складення охоронної документації, встановлення охоронних зон і умов, необхідних для збереженості пам’яток, складення звіту для замовника і облради про стан пам’яток). Осінь 2005р. - осінь 2006р.
2. Архівний пошук даних про пам’ятки археології, знайдені на території заповідника протягом ХХ століття (робота в архіві Інституту археології НАНУ 3 чоловік протягом 3-4 тижнів). Зима 2005-2006рр.
3. Польове обстеження території з метою виявлення ще досі не знайдених пам’яток (наземна розвідка і шурфування, розвідка з приладами, розшифрування аерофотознімків). Починаючи з весни 2005р.
4. Обстеження берегової лінії заповідника з метою виявлення пам’яток, які руйнуються водами водосховища (городища, поселення, кургани та ін.). Осінь 2005р. – осінь 2006р., далі щорічно
5. Розробка генерального плану археологічної складової заповідника (з використанням рекомендацій і науково-методичної допомоги провідних спеціалістів Інституту археології НАНУ). Починаючи з осені 2005р.
6. Регулярний збір археологічного матеріалу з пам’яток, що руйнуються водосховищем. Щорічно (осінь, весна)
7. Проведення рятувальних археологічних розкопок усіх пам’яток, що руйнуються, у т.ч. й водосховищем. Щорічно, по мірі фінансування
8. Проведення шурфувань, а у випадку виявлення пам’ятки, розкопок на місці зведення споруд чи підземних комунікацій, необхідних для функціонування заповідника. У разі необхідності
9. Геодезична зйомка і виготовлення топографічних планів усіх пам’яток археології. 3-5 років
10. Моніторинг (постійний нагляд) археологічних пам’яток заповідника. Постійно
11. Проведення планових археологічних розкопок пам’яток. По мірі можливості
12. Проведення археоспелеологічних досліджень стародавніх підземних споруд. По мірі можливості
13. Проведення підводних археологічних досліджень затоплених пам’яток в акваторії водосховища вздовж берегів заповідника. По мірі можливості
14. Фіксація написів на козацьких хрестах та інших епіграфічних пам’ятках, їх розшифрування і публікація. Протягом 1-3 років
15. Продовження досліджень давньоруських і середньовічних археологічних пам’яток київськими фахівцями. Згідно їх планів
16. Детальний опис, картографування, видання наукового опису пам’яток заповідника і туристичного путівника. Протягом 2-5 років
17. Регулярна публікація результатів досліджень у науковій літературі і періодиці, центральній і місцевій пресі, електронних ЗМІ. Постійно
18. Проведення наукових конференцій з різних аспектів досліджень та участь в інших форумах з цих питань У разі необхідності
19. Експонування знахідок з території заповідника в експозиції Археологічного музею Черкаського університету, Черкаського краєзнавчого музею, виставках в інших музеях, у т.ч. в Києві і за кордоном. По мірі накопичення знахідок
20. Забезпечення охорони усіх існуючих археологічних пам’яток заповідника. Постійно
Згідно з європейськими нормами для повного ретельного археологічного обстеження території у 4км кв. потрібно 2 роки роботи 1 фахівця, тобто для обстеження усіх 110км кв. потрібно 55 людино-років. Невелика група фахівців (5 чоловік) може зробити це за кілька років. Тому для виконання цієї програми (з можливими корективами) пропонується створити групу у складі 5 чоловік під керівництвом археолога з багатолітнім експедиційним і пам’яткоохоронним досвідом.
У центрі м. Черкаси знаходиться Державний Музично-Драматичний Театр, з тильного боку котрого знаходиться Театральний сквер. Сквер доведений міською владою до незадовільного стану, фонтан уже кілька років поспіль не працює. Все робиться для того, аби це місце у центрі Черкас, котре має культурологічне значення, "роздерибанити", як більш ні на що непридатне. Міський Голова С.Одарич ( №1 в списку і голова "антиублюдочної" партії) самовільно, без проведення громадських слухань, віддав цей сквер під забудову мережі супермаркетів "Гранд-маркет". Згідно з проектом, новий супермаркет буде вивищуватися над Театром, а фонтан фактично буде знищено, так як новий запроектований фонтан в комплексі супермаркету буде розмірами чи не утричі меншим за сьогоднішній. Також невідомо, яка буде подальша доля Театру, так як на його ремонт у міської влади постійно не вистачає грошей, а будівництво нового супермаркету лише призведе до збільшення потоку автомобілів навколо Театру. Люди, що приходять до Театру і очікують на вулиці початку вистави, просто будуть задихатися від автомобільних вихлопів. Обговорення цього велося на одному з черкаських форумів http://forum.ck.ua/viewtopic.php?t=27516&postdays=0&postorder=asc&start=30 , але модератори, лояльні до мера, просто забанили усіх, хто виступав проти будівництва супермаркету.
Знищення кінотеатру "Ампір" ( "Україна") в Черкасах
У Черкасах по вул. Байди Вишневецького , 35 чи 37 ( неподалік "Музею Кобзаря" ) донедавна знаходилася унікальна пам"ятка - один із перших в Україні кінотеатрів. Будинок був збудований на початку ХХ століття, а зруйнований на початку 90-х років цього ж ХХ століття. На його місці зараз збудовано кількаповерховий офісний центр, у котрому знаходиться комерційний банк. Поруч - історична пам"ятка, "Музей "Кобзаря", у котрому зупинявся Т.Г.Шевченко з 18 по 22 липня 1859 р., де жив у родині Цибульських. У підвалі цього будинку кілька років поспіль, з кінця 80-х по середину 90-х збиралися активісти Народного Руху, Товариства "Заповіт" і т.п., проводилися зустрічі та концерти. В середині 90-х цей підвал було віддано міською владою під комерційний магазин імпортної сан- та побутової техніки.
Торгівельні центри - рейдерство на унікальні історико-археологічні памтки
близько 10 років тому в центрі Черкас бетонним парканом було огороджено унікальну археологічну памятку. Колись на тому місці (кілька тисяч років тому) існувало поселення. Археологами там було знайдено кілька унікальних знахідок, що вказувало на необхідність грунтовного дослідження даного поселення. Але... за підтримки МВС, озброєними чоловіками археологів було вигнано, а землю давнього поселення огороджено бетонним парканом. працівників музею із судовими приписами просто виганяли, в той час як на місці велась так звана "чорна археологія". так тривало два роки, а потім ту землю, знов таки без дозволу археологічної інспекції, продали під забудову торгівельного центру. наразі там виритий котлован на кілька поверхів вглиб землі, а археологам разом з істориками доведеть лише гадати що то було за поселення і до якої культури воно відносилося.
Колишні палаці в нас або інтернати, або туберкулезні диспансери, псих.лікарні люблять більше розташовуватися в монастирях, в костелах в нас ремонтні майстерні, а в церквах склади. Супердержава! Культура!
