Щоб переглянути дані по певній області, натисніть на цю область на мапі. Щоб переглянути дані по певній секції, виберіть цю секцію в меню внизу і натисність "Фільтрувати".
В театрах немає костюмів та інструментів, а для працівників бракує зарплатні.
В Запорізких театрах та школах мистецтв бракує костюмів та інструментів. Крім того через низьку зарплатню спостерігається постійний відтік кадрів з театру кінотеатрів (яких лише три у Запоріжжі) та палаців культури.
Влада Запоріжжя претендує на землю заповідника “Хортиця”
Міська влада хоче зробити частину острова розважальною, а іншу частину залишити заповіднику.
"Міська влада та обласна влада зацікавлена в розбалансуванні “Хортиці” та позбавлення її статусу заповідника, щоб мати можливість розбазарювати землю"
Занепад впровадження української мови навчання студентів ВНЗ; гальмування його керівниками-антиукраїнцями;відсутність патриотизму та дієвості у центральної влади.
1. Викладання технічних дисциплін українською мовою стає необов'язковим. Потібна державна вимога знання української мови до викладачів вищих навчальних закладів.
2. Державні діячі-спонсори вузів втручаються в навчальний процес, вимагаючи викладати все російською мовою (напр., В.О.Богуслаєв).
3. Ректором Запорізького інституту вдосконалення вчителів призначений голова "Русского движения Украины" в Запоріжжі В.В.Пашков. Хіба так можна?
4. Нема державної системи книгорозповсюдження. Де купувати українські книжки?
5. В Криму панує злобна українофобія, а держава не вживає жодних заходів, щоб стримати лужкових, грачів та їхніх посібників. Втратимо Крим зовсім.
У 8-ми районах Запорізької області зовсім немає книгарень! Взагалі!
У 8 з 20 районів Запорізької області відсутні книгарні: у Велико-Білозерському, Веселівському, Вільнянському, Приазовському, Приморському, Розівському, Чернігівському та Якимівському районах.
З часів незалежності багато книжкових магазинів були ліквідовані, або не витримали податкового тистку і поздавали площі в оренду комерційним структурам під офіси, торгівлю побутовою технікою та іншими промисловими товарами.
Десятиріччя діяльності ЗАТ «Запоріжкнига» промайнуло під знаком постійної боротьби за збереження книготорговельної мережі. Не всюди вдалося відстояти свої позиції. Більшість підприємств — власників приміщень, де були розташовані книгарні, припинили дію договорів оренди. В результаті кількість книгарень скоротилася вдвічі.
а ще на початку 90-х років в системі Запорізького облкниготоргу нараховувалося 44 книжкових магазини, 15 з яких — у містах і районах області. Завжди популярними були спеціалізовані книгарні «Технічна книга», «Освіта», «Букініст», «Сельхозкнига», «Дружба», «Современник», «Славутич», «Легенда», «Прометей».
Відсутній контролю за мовою освіти в державних (а тим паче в націонольних) навчальних закладах.
Я працюю в Запорізькому національному технічному у ніверситеті. У 1996 р.у нас офіційно було запроваджено обов'язкове викладання всіх дисциплін українською мовою. Це було сприйнято більшою частиною викладачів з розумінням та навіть з ентузіазмом. Шукали і складали словники, поширювали вже існуючі на той час термінологічні стандарти. Спротиву студентів не було. Був спротив деякої частини викладачів.
Спочатку щодо викладання українською мовою був певний контроль, вимоги, які так-сяк, а все ж впливали на свідомість викладачів. Зараз все спустили на гальмах. Все менше викладачів (навіть і молодих) викладають свої предмети українською мовою, хоча збільшилася і кількість україномовних підручників, і кількість студентів, які закінчили українські школи. Зі студентами сьогодні нема проблем.
Отже, перше лихо: нема контролю за мовою освіти в державних (а тим паче в націонольних) навчальних закладах.На мою думку, удержавних ВНЗ треба впровадити таке правило: в своїй заяві претендент на посаду викладача має написати приблизно таку фразу:"Зобов'язуюся викладати свій предмет українською мовою (зразу ж або через певний термін)".
Я передплачую "Літ. Україну", слідкую за новинками художньої літератури. Проте купити їх у нас в Запоріжжі майже неможливо. Нема повноцінного розповсюдження українських книжок. А деякі з них досить дорогі. Чи не можна за якоюсь державною програмою надсилати обов'язкові примірники української художньої літератури у бібліотеки навчальних закладів? Зробити їх доступними для молоді.
Недавно чув по радіо, як один севастополець розповідав, що за радянської влади він міг купити в Севастополі декілька україномовних газет, у тому числі й центральних. Зараз - жодної. Кіоски переповнені російськомовними газетами, більшою частиною українофобними.
Буваючи в Криму, відчуваю, що населення налаштоване до України та української культури агресивно. Оце лихо не лише культурне, але й політичне. Ми можемо втратити Крим зовсім.
Розвалюються старі будинки (кінця 19 ст.) в історичній частині міста
На вулиці Карла Маркса багато будівель кінця 19-початку 20 століття, у тому числі краєзнавчий музей. Відремонтували лише міськраду і дитячий будинок творчості, інші не ремонтуються або у стадії постійного ремонту. Дороги у жаливому стані через відсутність системи зливу, і постійний рух транспорту. У 30-х роках минулого століття цією вулицею взагалі заборонялося їздити машинам, там гуляли люди, це була зона відпочинку, а зараз - зона лиха.
